Фізичне виховання дітей в сім`ї
Всі батьки хочуть, щоб їх дитина виросла здоровою, сильною і міцною, однак часто забувають про те, що добрі фізичні команди обумовлені в першу чергу її руховою активністю. Тому вам, шановні батьки, необхідно піклуватися про правильний розвиток у дитини основних рухових навичок: ходьба, біг, лазіння по дробині, підлізання, стрибки, кидання…
В сім`ї можуть бути використанні різні форми занять фізичними вправами – від простих (ранкова гімнастика) до складних(тренування в обраному виді спорту).
Це можуть бути:
1. Ранкова гігієнічна гімнастика.
2. Ранкова спеціалізована гімнастика.
3. Фізхвилинки, руханки, спортивні танки, як під словесний, так і під музичний супровід.
4. Заняття з фізичної культури.
5. Самостійні рухові заняття.
6. Прогулянки(піші, лижні, велосипедні).
7. Загартовуючі заходи.
8. Туристичні походи.
9. Рухові та спортивні ігри.
Щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки; залучайте дітей до виконання основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м'ячем; разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи; грайте в рухливі, спортивні ігри; облаштуйте в квартирі спортивний куточок; катайтеся разом з дітьми на велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, з м'ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді; беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров'я, фізичного виховання дітей, організованих у закладі дошкільної освіти.
Що саме вибрати для фізичного розвитку дітей в сім`ї залежить від їх віку, статі, стану здоров’я.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
1. Ранкова гімнастика. Щоденне виконання ранкової гімнастики має велике значення з погляду оздоровлення. Більшість із Вас знають як корисно впливає гімнастика на здоров’я дітей. Виконуючи в ранці деякі легкі комплекси вправ дитина отримує заряд бадьорості на цілий день. Ці вправи покращують всі дії органів та їх систем, сприяють розвитку необхідних рухових навиків, укріпленню м’язів, формуванню правильної осанки. Ранкові вправи потрібно робити перед сніданком(тривалість вправ 5-6 хвилин). В холодну пору зарядку потрібно робити при відкритій фрамузі, в теплу пору – краще на вулиці. Дитина повинна бути одягнена так, щоб одяг не заважав рухові. Триматись прямо, поставивши ноги на ширині плечей. Плечі держати прямо, вільно рухати руками, не опускати голову.
2. Загартування. Якщо ви бажаєте бачити свою дитину фізично міцною і здоровою загартовуйте її.Для цього можна широко використовувати натуральні природні фактори – повітря, воду, сонце. Привчаючи дитину ще з раннього віку до свіжого повітря, холодної води, виховуйте у неї вміння долати труднощі. Але перш ніж розпочати загартовування обов’язково побесідуйте з лікарем. Позитивний ефект від загартовування отримаєте тільки в тому випадку, якщо його проводити систематично з врахуванням індивідуальних особливостей вашої дитини.
Необхідно:
1. Врахувати вік, стан здоров’я.
2. Постійно проводити загартовуючі процедури.
3. Поступово збільшувати силу впливання природного фактору.
ВИДИ РУХЛИВИХ ІГОР ДЛЯ ВАШИХ МАЛЯТ!
Ігри різної рухливості мають творчий колективний характер. Їх можна включати в корекційно-ігровий простір. Легкий біг, стрибки, долання перешкод (підлізання під мотузок, пролізання через обруч чи під дугою тощо) поєднують із виконанням мовленнєвих завдань, що дозволяє дітям уникати розумової перевтоми, а педагогу розвивати в дошкільників уміння розподіляти довільну увагу, координувати свої рухи.
Ігри-естафети являють собою змагання, в яких гравці на швидкість виконують найрізноманітніші завдання, що відповідають їх психофізичним можливостям (перелізти через колоду, перестрибнути через струмок, пролізти через обруч, під дугою тощо).
Загально розвивальні ігри спрямовані на одночасний розвиток у дітей кількох різноманітних рухів і формування таких якостей, як сила, спритність, витривалість, швидкість реакції.
Цілеспрямовані ігри дозволяють зосередити увагу педагога на якомусь одному завданні – наприклад, на розвитку певної групи м'язів або закріпленні певного мовного матеріалу.
Рухливі ігри дозволяють вирішити одночасно декілька завдань: зняти фізичне напруження в дітей і закріпити засвоєні на логопедичних заняттях мовленнєві навички. Зокрема, використовуючи декламування віршів із одночасним виконанням рухів, педагог має дотримуватися під час гри певної послідовності. Спочатку він самостійно виконує рухи та емоційно промовляє віршований текст, а діти повторюють за ним лише рухи. Згодом діти вивчають вірш напам'ять і виконують рухи, одночасно декламуючи текст.
Народні ігри являють собою багатющу скарбницю надбань українського народу. Використання у таких іграх доступного для сприймання та вимови дитячого ігрового фольклору (приспівки, заклички, потішки, приказки, примовки, небилиці, мирилки, дражнили, лічилки, скоромовки, чистомовки, звуконаслідування, загадки, забавлянки) роблять їх цікавими та ефективними для розвитку мовленнєвої діяльності дітей-логопатів.
Народні рухливі ігри можна проводити парами чи колективно. Вони бувають сюжетними та безсюжетними, малої, середньої та високої активності, такими, що відображають тваринний чи рослинний світ, із використанням діалогу чи монологу. Обов’язковою умовою проведення таких ігор є попередня робота: бесіди, розповідання народних казок, читання оповідань, розповідей, розучування того чи іншого мовленнєвого матеріалу, проказування діалогів тощо.
Народні хороводні ігри завжди супроводжуються пісенними текстами. Ігри такого типу переважно проводять у колі з використанням різних атрибутів (віночка, хусточки, стрічки).
Обрядові та звичаєві ігри передають характерні події з життя українського народу в певні пори року або в дні календарних свят. В їх змісті відбиті сезонні явища, звичаї, свята. Ігри такого типу доступні дітям з вадами мовленнєвого розвитку лише старшого дошкільного віку та потребують довготривалої підготовчої роботи.
АКТИВНІ ІГРИ НА ПРОГУЛЯНЦІ!
“Стрибунці”. Для проведення цієї гри потрібні волейбольні м’ячі відповідно до кількості команд. Затиснувши волейбольний м’яч між колінами, гравець за командою вчителя починає стрибати вперед. Дострибавши до повороту, він бере м’яч у руки й пробігає шлях у зворотному напрямі. Передавши м’яч у руки гравцеві, що стоїть попереду, займає місце в кінці колони. Наступний гравець набирає таке саме вихідне положення, як і перший. Перемагає та команда, яка першою закінчила виконувати вправу.
“Вудочка”. Гравці стають у коло обличчям до центру. Відстань між ними 1-2 кроки. Керівник стоїть у центрі і крутить мотузку з мішечком на кінці (вудочку), так, щоб вона ковзала по підлозі під ногами гравців. Діти стрибають, а якщо когось вудочка зачепить – той вибуває.
“Бігуни-скакуни”. Беруть участь дві команди – бігуни і скакуни. Позначається лінія, біля якої розташовані скакуни. За 15-20 м від неї – зона завширшки 1,5-2 м – “канава”. За першим сигналом обидві команди займають певне положення старту, за другим – прямують уперед. Скакуни намагаються швидко досягти канави і перестрибують через неї, а бігуни – наздогнати і захопити стрибунів.
“Лисиця і курчата”. На одному боці майданчика за однією лінією ставлять перешкоду. Це – “курник”. На протилежному боці позначають нору для “лисиці”. Середина майданчика – це подвір’я. З гравців вибирають ведучого – “лисицю”, решта дітей – “курчата”. Вони ходять по майданчику, шукають собі їжу. На сигнал керівника “Лисиця!” “курчата” тікають до “курника”, ховаючись від неї. Гра закінчується, коли “лисиця” спіймає визначену кількість “курчат”.
“На прогулянку”. Гравці розміщуються по всьому майданчику, стоячи у накреслених колах. Ведучий залишається поза колами. Він говорить: “На прогулянку!” – всі вибігають зі своїх кіл і рухаються по майданчику. Закомандує “Дощ іде!” стараються зайняти кола, а кому їх не вистачило, той стає ведучим.
“Поїзд”. Гравці поділяються на дві команди. Креслять лінію старту і фінішу. Діти стоять у колоні по одному, кладуть руки на плечі свого гравця, який стоїть попереду. Перший у колоні “тепловоз”, а інші – “вагончики”. За сигналом керівника поїзд починає їхати. Виграє команда, яка швидше перетне лінію фінішу.
“М'яч ведучому”. Команди шикуються в колону перед стартовою лінією. Направляючі роблять 2-4 кроки вперед і повертаються кругом, обличчям до своїх команд. М’ячі в руках направляючих. За командою вчителя вони кидають м’яч переднім гравцям своїх команд. Останні одержавши м’яч, кидають його раніше засвоєним способом (від грудей, з-за голови і т.д.) направляючому. Гравець, що виконав вправу, стає в кінець колони. Направляючий тим самим способом передає м’яч наступному гравцеві і так далі.
“Передай сусіду”. Учасники шикуються у шеренгу й розмикаються на витягнуті руки. М’яч у руках направляючого. За командою вчителя він його кидає партнеру праворуч, той – далі. Коли м’яч дійде до останнього гравця той біжить на правий фланг своєї команди, стає праворуч і так далі.
РУХЛИВІ ІГРИ З ЕЛЕМЕНТАМИ КОЛЬОРОТЕРАПІЇ!
"Гойдалка". Сидячи на підлозі, діти беруться за край килимка руками. За вказівкою вихователя діти по черзі тягнуть до себе холодні або теплі кольори. Утворюється "гойдалка".
"У ставку". Сидячи на підлозі, діти затискають край килимка під під¬боріддям, а ноги витягують перед собою. Вони — "риби". Усі гравці одночасно повторюють уголос назву кольору, за який трима-ються. Один гравець (щука) ховається під килимок і втягує за ноги по черзі всіх гравців — "ловить риб". "Впіймані риби" замовкають, ховаються під килимок. Гамір поступово стихає. Гра закінчується, коли під килимком опиняться всі діти.
"Музична карусель". Діти стають біля секторів свого кольору і беруться правою рукою за ручку (петлю) килимка, ліву руку відводять убік. Під му¬зику починають бігти у напрямку за годинниковою стрілкою. Коли музика замовкає, діти розвертаються, беруться за ручку лівою рукою і біжать у протилежному напрямку.
"Приземлення парашута". На початку гри всі діти трима¬ються за килимок, розкладений на підлозі, який "стає" пара-шутом. За сигналом учасники швидко піднімають парашут над головою і притримують, поки він повільно опускатиметься на під¬логу. Кожен гравець стежить за плавністю руху, контролює себе, аби не зіпсувати спільну справу.
"Грибок". Усі гравці тримають парашут за край обома руками так, щоб чотири пальці були згори полотна, а великий палець притримував його знизу. Наповнюють парашут повітрям, піднімаючи його вгору, після чого притягують край парашута до підлоги, утримуючи повітря всередині. Діти вчаться діяти узгоджено, керувати своїми рухами відповідно до спільної мети.
"Під ковпаком". Тримаючи парашут за краї, діти піднімають його вгору і наповнюють повітрям. Продовжуючи тримати парашут над головами, малята разом проходять під ним до центра, а потім назад. Останній раз, зібравшисьу центрі, можна відпустити парашут, щоб він плавно опустився вниз, заховавши під собою всіх гравців. Упродовж гри діти милуються кольорами, грою світла й тіні на них.
"Попкорн". Для гри знадобиться багато маленьких легких м'ячиків, наприклад, тенісних. Розклавши парашут на землі, висипають на нього м'ячики. За сигналом ведучого гравці стають навколо парашута, піднімають його і швидко рухають вгору і вниз так, щоб м'ячики піднялися в повітря. Продовжують "готувати попкорн" доти, доки не вилетять усі м'ячики.
"Орбіта". Додатковий інвентар для цієї гри — великий гумовий м'яч. Парашут у ній — "Сонячна система", центр парашута — "Сонце", м'яч — "Планета". Діти тримають парашут за краї й обережно пе¬реміщують його так, щоб "планета" рухалася по орбіті біля краю "Сонячної системи", при цьому не вилітаючи за її межі (не падаючи з парашута). Під час цієї гри діти набувають навичок контролю над своїм тілом.
"Вправа на завершення". На завершення після кількох рухливих ігор можна запропонувати дітям взяти килимок за край двома руками і послухати, як стукають їхні серця. Стоячи навколо килимка, діти роблять крок у перед і назаду ритмі серця: "стук-стук, стук-стук". Потім повільно опускають килимок на підлогу, сідають на нього.
НАРОДНІ РУХЛИВІ ІГРИ!
Молодший дошкільний вік
"Хто збере більше стрічок ”.
Мета: удосконалювати вміння стрибати на обох ногах угору;розвивати спритність.
ХІД ГРИ:
Між двома стояками напинають мотузок. На нього накидають кольорові стрічки (10-12). Кінці мають бути на 10-15см вищими за підняту вгору руку дитини. Троє-четверо дітей стають під мотузок і починають стрибати (4-6раз),намагаючись зняти якомога більше стрічок. Перемагає той,хто зібрав більше стрічок.
"З віночком". Одна дитина у віночку в колі, всі інші йдуть:
Ми віночок цей взяли,
І на (ім'я дитини)… одягли.
Ти в віночку потанцюй,
Потім дітям подаруй.
Дитина танцює, всі плескають в долоні. Потім дитина знімає віночок, і каже:
Я дарую віночок …(ім'я дитини).
Середній дошкільний вік
«Ой у перепілки». Діти стоять у колі, злегка розставивши ноги, руки опущені вздовж тулуба. Одна дитина у колі — це перепілка. На слова «Ой у перепілки та голівка болить» усі діти разом з вихователем піднімають руки вгору і торкаються пальцями голови збоку, а па слова «та голівка болить» опускають руки вздовж тулуба. На приспів:
Тут була, тут перепілочка,
Тут була, сизокрилая
Діти беруться за руки і йдуть по колу вліво, а перепілка-вправо або робить крок на місці. На останні слова всі зупиняються. На слова:
Ой у перепілочки та колінця болять,
та колінця болять
Усі діти нахиляються вперед. На слово «колінця» вони долонями торкаються колін, а на слово «болять» - випростуються. На приспів «Тут була...» діти беруться за руки і йдуть по колу вправо. На слово приспіву «сизокрилая» зупиняються.
Дорослий продовжує:
Ой у перепілки крильця не болять,
Крильця не болять...
Усі діти піднімають руки в сторони і на слова «не болять...» опускають їх униз. На слова «Пташки знялися й полетіли» всі діти біжать по колу.
«Галя по садочку ходила». Посередині кімнати або майданчика поставлено два стільчика спинками один до одного. На одному стільчику квітка, це - «садок». Діти стоять у колі, одна дитина (Галя) з хусточкою в руках стоїть біля квітки. На слова:
Галя по садочку ходила,
Хусточку біленьку загубила,
Ходить по садочку, блукає,
Хусточку біленьку шукає
Діти йдуть по колу вліво. Галя ходить усередині кола біля квітки і на слово «згубила» залишає хустинку на стільчику, біля квітки, а сама переходить на другу сторону, до сидіння стільчика, й удає, що шукає хустинку. Потім сідає на стілець. На слова:
Не журися, Галю - серденько,
Ми знайшли хустинку біленьку,
У садочку, біля малини,
Під зеленим листом тернини.
Діти йдуть по колу вправо і зупиняються. Одна визначена дитина, підходить до стільчика з квіткою, бере хустинку і промовляє:
Ти, Галю, хустину не шукай, Хто знайшов, відгадай!
Якщо Галя, не оглядаючись, відгадає голос дитини, вони міняються місцями. Гра повторюється.
Старший дошкільний вік
"Пов’яжи хустинку ”.
Мета: вправляти дітей у бігу; розвивати спритність,дрібну моторику рук.
ХІД ГРИ
З одного боку кімнати стоять 4-5 стільців,на кожному з них хустинка. На протилежному боці кімнати 4-5 дітей. За сигналом вихователя:Раз, два, три – біжи! Малята біжать до стільців, беруть хустинки і пов’язують їх на шию,сідаючи на стільці. Виграє той,хто першим пов’яже хустинку і сяде.
"Чий вінок кращий ”.
Мета: удосконалювати навички ходьби по колу; виховувати увагу та орієнтуватися у просторі.
ХІД ГРИ
Діти об’єднані у дві рівні групи. Кожна з них утворює коло. На слова обо пісню вихователя:
Візьмемось за руки,
Підемо на луки,
Сплетемо віночок,
Станемо в таночок! - діти беруться за руки і йдуть по колу ліворуч. На останні слова зупиняються,піднімають руки. Дорослий у цей час продовжує:
Чий найкращий вінок,
Той і піде в танок!
Після цих слів діти швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Дорослий зазначає, у якому колі діти швидко поклали руки на плечі та дотримують форми кола. Ці діти танцюють під будь–яку, запропоновану дорослим, пісню, а решта плеще їм у долоні. Гра повторюється.
Рекомендації до гри:
Дорослому необхідно стежити за тим,щоб усі діти в колі спочатку йшли ліворуч,а під час повторення гри – праворуч,не штовхалися,не наступати на ноги одне одному.
"Панас". Малюки в колі обирають “Панаса”. Він стає у центр. Діти, узявшись за руки,йдуть по колу і промовляють:
Панасе, Панасе,не лови нас,(двічі)
Дам тобі кошик груш,
тільки ти нас не руш!(двічі).
На рахунок “ Раз,два,три ” хлопчики і дівчата промовляють: “ Раз , два, три – нас лови!” “Панас ” ловить дітей. Спійманий стає “ Панасом ”,і гра продовжується.
"Подоляночка". Діти водять хоровод, а один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні:
Десь там, десь там подолянка була,
Десь там молоденька була,
Отут вона впала,
До землі припала.
Устань, устань, подоляночко,
Промий очки, як скляночки,
Та візьмися в бочки,
Та поскачи скочки.
Скачи, скачи понад бродом,
Як рибонька попід льодом.
Візьми собі панну, которую крайню,
Візьми собі паничка, которого крайничка.
Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.
"Дзвіночок". Із тих, хто бажає гратися, обирається "дзвіночок". Решта гравців, узявшись за руки, стають довкола нього. "Дзвіночок" грудьми з розгону або, налягаючи на руки будь-яких двох сусідніх гравців, вагою власного тіла намагається розірвати "ланцюг", що оточує його. Розірвавши, він тікає, а інші учасники гри ловлять його. Той, хто спіймає, стає "дзвіночком". Якщо ж гравців набереться лише троє, то двоє з них стають один проти одного і міцно беруться за руки. Третій намагається розчепити їх, налягаючи на руки грудьми. Якщо "замки" не витримують і розриваються, то один із гравців тікає, а "дзвіночок" ловить його. Потім вони беруться за руки, утворюючи нове зчеплення, а гравець, який залишився на місце, намагається розірвати його.
Консультація для батьків.docx