Марі́йка Підгіря́нка (справжнє ім'я Марія Омелянівна Ленерт)-відома галичанка, українська поетеса.ільшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів Марійки Підгірянки до 1939 р. — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка використовує фольклор, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»).

Працьовита дівчинка

Беручка, чемненька
Дівчинка Оленка, -
Цілий тиждень у роботі,
А все веселенька.

В понеділок пряла,
У вівторок ткала,
А в середу у череду
Овечки загнала.

У четвер білила,
У п'ятницю мила,
А в суботу всю роботу
До кінця скінчила.

А прийшла неділя -
Сорочечка біла,
В ній дівчинка, мов квіточка,
Між подруг сиділа.

Василь Олександрович Сухомлинський

Василь Сухоминський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Василь Олександрович ставив і розв’язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення. Про один із шляхів успішного розв’язання цієї проблеми він писав, що у душі дітей мають увійти кращі народні традиції і стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам’яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. У його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність — це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи. Для Сухомлинського формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури — основне завдання гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного — основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного. Книга «Серце віддаю дітям» мала привселюдне зізнання і підтверджене трудами і щоденними діяннями великого вчителя.

Він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей».

Наталія Львівна Забіла

Творчий доробок Наталі Забіли характеризується різноманітністю тем і жанрів. Не випадково український поет Валентин Бичко назвав її творчість «материнською піснею, цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою».Поетеса широко відома як перекладач і популяризатор в Україні дитячої літератури інших народів. Їй належать переклади творів Олександра Пушкіна, Миколи Некрасова, Сергія Михалкова, Агнії Барто, Самуїла Маршака, Корнія Чуковського. Плідно працювала і в галузі перекладу з французької, польської та інших мов. Твори письменниці перекладено багатьма мовами.

Крім того, Наталя Забіла була автором підручників «Читанка» для другого класу (1933) і «Читанка» для третього класу (1939), які перевидавалися кілька разів.

КУЛЬБАБКИ

На леваду я пішла б,

Ціла купа там кульбаб —

Ніби сонечка малі

Посідали на землі.

Я нарвала б тих квіток,

Та сплела б собі вінок,

Щоб і я була в вінку,

Наче квітка на лужку.

Тільки вранці квіти всі

Умиваються в росі,

Росяна травичка

— Змокнуть черевички.

Тамара Опанасівна Коломієць

У її творчому доробку— понад ЗО збірок оригінальних казок, віршів, небилиць, лічилок, смішинок, загадок. Найвідоміші її книги: «Починаються дива», «Жмурки», «Пісенька про гнома», «Пісня джерельця», «Дощик-накрапайчик».

ДЖЕРЕЛЬЦЕ

Джерельце під вербою
Виблискує водою.
Прийду до нього й до ладу
Порозчищаю, обкладу.
Все дно камінням обмощу,
В пісок ні краплі не впущу.
І задзвенить, і заспіва
Вода джерельна, мов жива.
Я ж кору одколю з корча
І з неї виріжу ковша.
Щоб не поплив у далину,
Його до стовбура припну.
Немов маленьке гусеня,
Попід вербицею щодня
Він хлюпотатись буде.
Беріть і пийте, люди!

Іван Якович Франко

(27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів

Збірка казок Івана Франка із назвою „Коли ще звірі говорили” вперше побачила світ ще у 1899 р., друге видання з'явилось у 1903 році. У передмові до збірки її автор Іван Франко – відомий український письменник – написав: „Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи.

Микола Федорович Сингаївський

(12 листопада 1936 — 22 лютого 2013) — український поет, автор пісні «Чорнобривці», дитячий письменник.

МАРІЧКА І ЗВИЧКА

У Марічки гарна звичка —
Любить все робить Марічка:
Полежати,
Потім сісти,
Потім булку з медом з’їсти.
Потім трішечки поспати
Та на гулі вийти з хати...

Роботяща в нас Марічка,
Тільки дивна в неї звичка.

* * *

КАЗАЛА МАКІВКА

Казала Маківка Перчині:
— Ми разом служимо людині.
Ми для краси,
Ми і для діла,—
Взялася цвіт свій вихваляти.
Та вмить під вітром облетіла,
Не встигла й слова доказати.

Перчина ж, як завжди, мовчала,
Бо добре ціну собі знала.

ШЛЯХАМИ КОБЗАРЯ

До мене сьогодні всміхнувся Шевченко
З картини, що там на стіні.
Читає пісні його залюбки ненька,
Розказував батько мені:

Як вівці він пас — ще малий був хлопчина,
А виріс — великий дав дар:
Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,
Цю книгу, що зветься "К о б з а р".

Як книгу святу берегли ми завзято,
З собою забрали у світ,
Як слово Тараса завжди зберігати,
Великий усім заповіт.

Буду й я любити Вкраїну рідненьку,
То може й мені ще не раз
З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,
Наш Батько, великий Тарас.

Бесіду про життєвий і творчий шлях Кобзаря проводить вихователь старшої групи Демчишина Т.Д.

Художнє слово важлива складова патріотичного виховання в садочку. З дітьми вивчає вірш вихователь середньої групи Коток А.Г.

Малюнок -колективна робота дітей за віршами Кобзаря.

Уччасть у тематичній виставці, присвяченій ,Т.Г.Шевченку на День міста Бровари.Присвячується Кобзарю.Заняття Кріль І.А.Діагог Тарасика і сестри КатериниПрикрашаємо портрет Т.Г.Шевченка